Питання: чому він вирішив працювати у Польщі?
Перш за все, одразу застерігаю про суб'єктивніть вибору (хоча об'єктивного вибору в принципі не може бути для такого питання). Множини доступних і бажаних опцій шукачів роботи не співпадають для кожної людини. Не існує людини, яка б пішла працювати у будь-яке місце. Обмеження і нерівність дійсно існують як об'єктивне явище. І з цим треба якось жити.
Мої стартові умови для вибору полягали в тому, що я мав достатньо підтверджених років досвіду роботи программістом (що згодом виявилося корисним), і знання професії, які (в цілому) міг підтвердити на технічній співбесіді.
Працював я у Львові, отримував доволі не погану зарплату, навіть як для Києва (про що свідчила статистика dou.ua), і завдяки сфері аутсорсингу і меншій вартості життя почував себе дуже добре.
Але в певний момент часу місце роботи емоційно перестало влаштовувати - я із сумом думав про потенційне майбутнє - чим я буду займатися далі.
В принципі, все інше мене влаштовувало. А поміняти проект в компанії по деяким обставинам не зміг.
Тому почав задумуватися про зміну місця роботи.
Коли рішення про зміни було прийняте, і прояснилося, що навряд я знайшов настільки ж комфортне і прибуткове місце праці у Львові, я задумався про зміну місця проживання.
Київ практично одразу відпадав. Там я вже жив і працював, там до сих пір багато старих друзів і близьких людей. Але останні роки місто тільки ставало гірше, і перевозити власну сім'ю в той тлум бажання в мене не було.
Так я став шукати (вірніше, приймати пропозиції від рекрутерів) роботи за кордоном.
Існує стереотип, що найкраща робота для программістів - в США, далі напевно Німеччина, Голландія, а потім вже за смаком - Канада, Скандинавія, Англія, Прибалтика, Ірландія.
Однак, це все ідеалізовані уявлення, які базуються на розмірі заробітної плати.
При виборі країни майбутньої роботи я раджу також звертати увагу на рівень податків і вартість переїзду. В ідеалі, також клімат - і відвідати місто, де пропонується робота.
Крім того, важливим питанням є дозвіл на роботу.У США, наприклад, із цим доволі напряг - річна квота останнім часом вибирається за тиждень.
В Англії візове питання тільки гострішає, можна легко втратити час, зусилля і надії.
Переїзд у Канаду - це довгий процес сам по собі.
У Польщі для українців, білорусів, молдаван і росіян є спрощений процес тимчасового дозволу на роботу - на шість місяців по так званому освядченню. Далі дозвіл треба міняти, або чекати півроку на наступну можливість освядчення.
Одразу ж застерігаю бажаючих переїхати в іншу країну від нелегальних схем. В кінцевому результаті, це додаткові ризики, які можуть поставити у незручне і невигідне становище, а також в залежність від людей і вимушених обставин.
Нелегалам зазвичай платять набагато менше, вимагають більше і користаються із їх слабкості.
З реально доступних пропозицій на ринку праці, які мене не лякали, були Німеччина, Естонія і Польша.
В Німеччину не склалося, і в принципі виноград видається зараз зеленим через перспективу вивчення німецької мови і вартість переїзду (наприклад, одне тільки житло може легко забрати тисячі три євро початкових оплат в тмоу ж Берліні - найвідкритішому місту Німеччини).
Естонія, в яку я отримав дві пропозиції про роботу, злякала потенційним депресивним кліматом (я трохи пожив у Швеції) - хоча сам там не побував.
Польша приваблювала несподіваною кількістю пропозицій і якістю контактів з рекрутерами. Складалося враження, що у країні бум, і досвідчених программістів не вистачає. Із трьох шансів, для яких я зробив все, що міг, і пройшов всі ступені інтерв'ю, в результаті я обрав Краківський Люксофт.
Були ще варіанти у Вроцлав, в який чомусь тягнуло більше - через географічне положення і близкість із іншими країнами Європи. Але не зрослося, навіть все ступені інтерв'ю не пройшов.
Загалом від початку не дуже напряжного пошуку до прийняття пропозиції пройшло місяців зо три (з них тижня два я був у відпустці).
Заробітна плата і місце роботи вкладалися у мою "філософію" - не жити в дорогій столиці, і за рахунок меншої вартості життя відкладати більше. Як я обрав Львів, так і Краків вписався у подібну схему.
Іллюстрацією хай буде цитата з форума:
Ну, давайте подсчитаем :Зараз, коли я провів у Польщі більше восьми місяців, вигод від переїзду відчуваю багато - і рівень життя, і транспорт, і природнє середовище, і близкість до рідних, і мова, вивченя якої не виклакає надмірних зусиль над собою.
Берлин :
зарплата сениор девелопера обычно -50тыс евро/год. Это с вычетом 45% налогов(8 тыс из них налогом не облагаются - я знаю) остается 31000 чистыми в год или 2580 в месяц. Квартира - стоит 1000 евро - т.е. остается 1583 евро на жизнь.
Краков :
зарплата сениор девелопера обычно -10000 злотых/месяц. Это с вычетом 30% налогов остается 7000 чистыми в месяц. Квартира - 2000 - т.е. остается 5000 злотых на жизнь. Это 1250 евро.
Итого:
разница получается 300 евро. Из который 100евро может нивелироваться разницей в стоимости проездного на транспорт. И еще 100 евро может нивелироваться стоимостью домашнего интернета+мобильной связи. Т.е. конечная разница - всего 100евро.
p.s. я приводил тут средние цифры.
Частина з них, звичайно, корнями із бажання запевнити себе у правильності вибору.
Але є і доволі об'єктивні (застосовні для іншого приблизно такого ж як я), які були видні ще до переїзду і після переїзду лише підтвердилися.
Наприклад, рівень розвитку транспорту, або проживання не у столиці, практична кожна з яких страждає від напливу людей, імперського розмаху будівель і транспортних відстаней (привіт Варшаві, Будапешту і Берліну).
Краків взагалі виявився покращеним варіантом Львова.
Підсумовуючи: множина моїх бажань перекрилася в часі із множиною моїх можливостей і так сталося, що я змінив не тільки місце роботи, а і місце і країну проживання.
У іншого, приблизно такого ж, як я, перекриття скоріше всього було б теж інше.
Я маю знайомих по роботі, які зробили інший вибір (Німеччина і Голандія).
Хоча як в перший день побачив знайомих із попередньої роботи прямо в Краківському аеропорту, так останнім часом випадково наштовхуюсь на знайомі обличчя зі Львова і Києва...
