Карта - не територія

Або іншими словами, дійсність ніколи не співпадає з тим, що ми про неї уявляємо.

За рік сидінь на форумах, блогах, у пошуці (гугла), фейсбуку, потім власної історії переїзду з України в Польщу я поступово вимальовував власну карту такого переїзду з мітками про те, про що треба подумати, підготувати, бути готовим.

Щось із власних дій було вдалим, щось виявилося не таким вже й страшним, інші речі здалися нелогічними або несподіваними.

Я рухався із точки, коли я майже нічого не знав про Польщу, і процедуру переїзду, і польської взагалі не розумів, далі до точки "знання", коли я вже міг щось порадити іншим.

Але наступною позицією після "порадника" - а я був в офісі в середині "хвилі релокації" і мав можливість допомогти словом колегам, була не "експерт", а щось типу мудреця із ніцшеанської книги про Заратустру. Ну, той, що в самому початку шляху Заратустри, який казав про те, що людям не треба щось давати, а навпаки забирати.

Я відповідаю на прямі питання, і ділюся власним досвідом.

Але доволі скупо, і намагаюся підкреслювати обмеженість цієї інформації.

Все це через те, що я бачив на власному досвіді як поради, основані на моєму досвіді, мало допомагали іншим. При цьому мені би така порада абсолютно придалася, і я був цілком щирий.

Мені взагалі здається, що переїзд - це такий квест, коли кожному гравцеві генерується власна карта території і завдань - якщо говорити термінами ролевих ігор.

Тому поради, навіть якщо завдання може і називається так само, можуть не спрацювати.

В ключових точках сидять живі люди, які різні і діють по-різному, відповідно до власних уявлень про територію, на основі власної карти.

Тому поради, статті, відео і відповіді на питання часто-густо не тільки не допомагають, а можуть нашкодити.

Нагадую: відповідальність за рішення і дії лежить на самому мігрантові.
Цього простого факту не поміняють ні гроші, ні обіцянки.