Різдво 2015 у Кракові

Час йде, і ось уже й Різдво.
Звичайно, по католицькому календарю, оскільки Польща - католицька країна.
Можна не бути католиком, але вихідні визначаються для всієї країни, і серед них багато християнських римо-католицького звичаю.
Треба бути дуже затятим непрактичним атеїстом, щоб проігнорувати і не використати запропоновані вільні дні.

Цього року календарно свята попали дуже вдало: четвер 24-ого і п'ятниця 25-ого грудня.
Рідна фірма, на відміну від попереднього року (перший день був тільки скороченим), зробила ці дні повноцінними вихідними для працівників, а ще, як і минулого року, перерахувала зарплати заздалегідь.
Не знаю, чи це зав'язано на режим роботи банків на кінець року, але святкувати при грошах набагато приємніше, ніж у їх очікуванні.

Четвер 24-ого був день святої вечері - Вігілії, як її тут називають, і пов'язаних із нею клопотів - прибирання житла і намагання встигнути наготувати на всіх гостей пісних страв.
Як сказав знайомий поляк - "бабця два дні готувала, щоб ми все за дві години з'їли".
Вечеряють родиною, це таке сімейне свято.
Саме тому на початку тижня Краків поступово пустіє від людей - "корінні" і "місцеві" їдуть до родини в провінцію і інші міста.
Цього року, як і минулого, я був запрошений на вечерю до дальніх родичів із Кракова.
Пісна їжа гостини складається із різного набору риби, грибів, тіста (привіт, вареники-пєрОгі).
Пам'ятаю, в Україні є доволі точний список на святу вечерю, який дещо відрізняється від тутешнього, але я і його не пам'ятаю точно, не те щоб точно описати польський його варіант.
Окрім двох моментів - барща (не переплутайте з українським борщем!) і карпа.

Карп - взагалі особлива риба для християнства, яка виручала віруючих під час посту.
Він обов'язково повинен бути на столі під час Вігілії.
Із часів минулої вже Польської Народної Республіки ("ПеРееЛю"), якою під довгою рукою Москви керували комуністи місцевого розливу, тягнеться цікавий "мем" - "карп у ванні".
Справа в тому, що як і у всіх соціалістичних країнах, пропозиція на товари пікового попиту (а тим більше пов'язані із релігійними обрядами) задовільнялася не повною мірою.
Тому ті ж карпи купувалися при нагоді, бо під Різдво їх купити було вже неможливо, і чекали на свій кінець у ваннах польских квартир.
Це щоб на столі блюдо було і залишалося їстівним.
Крім того, процес забою самої риби супроводжувався бурними родинними сварками, оскільки мало кому із сім'ї хотілося бруднити руки вбивством.
Ще я читав про точку зору, що карп при цій ванній епопеї жахливо мучиться - оскільки дихати йому стає чим далі, тим менше чим (ванни не пристосовані для таких сервісів).

Зараз, зрозуміло, меркантильний капіталізм із радістю задовільняє різдвяний попит на цю рибу - її навіть чистять для покупців.
"Ніяких проблем, були б гроші".

25-ого треба сходити на святкову месу в костьол, яка доречі не збільшується в рази.
На відміну від західно-українських звичаїв перетворювати святкування Різдва у багатогодинний марафон, із поздоровленнями, віршами, довгими проповідями-доріканнями "річникам" про найвищий обов'язок християнина - прийти у церкву і т.д.
Меса триває як завжди - близько 40 хвилин.
Людей зазвичай більшає, але без юрби.
Цей день - повний загально-державний вихідний, не працюють навіть Макдональдси.
Тому люди заздалегідь дуже активно закупаються їжею.
В самому центрі міста різдвяний ярмарок працював, а от його відділення поблизу галереї Краковської може запропонувати лише м'ясні страви від впертих фанатів грошових знаків. Щоправда, особливого там вибору немає - традиційні туристичні перекуски.

26-ого можна вже йти "колядувати" - співати спеціальних різдвяних пісень.
Польські мелодії, доречі, часто дуже схожі на звиклі мені українською мовою.

Тільки в неділю, 27-ого грудня, ми побачили на вулицях ще одну польську знаменитість - торговців "обваржанками", тобто спеціальними перекусками-бубликами. А ще ми змогли нарешті поїсти у ресторані.
Радіо закликає бути обережними на дорогах, бо люди активно повертаються у місто.

Звичайно, місцевий транспорт всі дні працює, за святковим розкладом.

Загалом, ідея провести Різдво у Європі - не надто блискуча, якщо ви вже тут не живете.
На туриста-мандрівника чекає багато проблем, якщо він приїде не до родичів, - починаючи від "де жити?" і "що їсти?", не кажучи вже про "чим зайнятися?".

Але як довгі вихідні, Різдво - гарне свято.