Мовне питання
Все почалося з того, що по приїзді в Польщу в рамках вивчення польсокї мови (аудіювання) я став слухати Радіо Краків.
Якось так сталося, що за стилем ведучих і музики воно мені прийшлося найближче.
Там окрім новин по дорозі на роботу я декілька разів почув рекламу книги про Львівську математичну школу - "Genialni. Lwowska szkoła matematyczna".
Я наважився не одразу, але все-таки книгу купив - з тим же наміром продовжити вивчення польської (але вже для навику читання).
Книжки в Польщі, в цілому дорожчі, аніж в Україні. Конкретно цю я купив за більше 30 злотих (щоб прикинути ціну в гривнях я завжди множу на 7, і округляю в більшу строну).
Ця книга про мій рідний Львів, що відіграло свою роль, а про існування такої школи я взагалі тоді не знав.
Читати з моїм тодішнім навиком польської було важко, тому для полегшення я став вписувати переклади підкреслених слів в саму книгу. Спочатку така поведінка викликала внутрішній спротив - це ж я особисто і з наміром псував книгу. Але після самовиправдального процесу - це особисто моя річ, яку перечитувати навряд чи хто буде (був неправий, нещодавно соромився, але позичив комусь читати), окрім, можливо, мене - я почав отримувати задоволення від процесу, і став також підкреслювати цікаві місця, і записувати думки під час читання.
Книжку читав декілька місяців, і тепер мені приємно гортати її у теперішньому стані - виглядає, ніби я долучився до процесу створення дивним чином.
Сама по собі вона дуже цікава, і варта окремого великого запису, оскільки охоплює не тільки оголошену тему, а й життєпис найважливіших людей школи (Стейнхауз, Банах, Мазур, Улам і інші) та події свідками яких вони стали. По часу це від кінця 19-ого до десь останньої четверті 20-ого століття. Основана на багатьох інших книгах, зокрема спогадах згаданих людей.
Відправною точкою моїх пошуків і роздумів стала згадка про сутички між українськими і польськими студентами в Львові в боротьбі за вирішення питання про україномовне викладання. Точно дати не вказано, але це приблизно 1905 рік (це ще бабця Австрія навколо).
Що мене вразило - автор згадує, як ще доволі недавно від тих подій в подібній боротьбі знаходилися самі поляки, але вже по відношенню до німецької мови. Засновник львівської школи (Стейнхауз, єврей) під час свого навчання в Гьотінгені згадував, як польським студентам було заборонено утворювати офіційні спілки, і вони на громадських засадах періодично збиралися, тримали зібрану на власні кошти польськомовну бібліотеку, яка кочувала щодва тижні між учасниками.
Мене вразила несправедливість такої "мовної" поведінки - забороняти іншим в праві на те, за що боролися для себе, і я почав задумуватися над її причинами.
Частиною проблеми була постановка питання, відповідь на яке я хочу знайти.
Я почав від "чому" люди саме так себе вели?
Пам"ятаю, як під час перегляду серіала "Silicon Valley" я дивувався показаному рівню конкуренції між навіть учасниками однієї команди, вже не кажучи про рівень нервової напруги засновника компанії (якого буквально нудило у найважливіші моменти).
Невже боротьба націй між собою за місце під сонцем в ті часи була схожа на конкуренцію між людьми-особами?
Чи можна думати про нації як єдиний організм із власними цілями, ідеями і уявленнями про світ?
Я підозрював, що світогляд людей в той час і зараз відрізнявся. Тому я почав шукати книги про кінець 19-ого століття - коли ті погляди повинні були по ідеї зароджуватися, а ще краще початок того ж століття - коли відбувалося бурхливе формування саме націй.
No comments:
Post a Comment