Не сказати, що пройшов він непомітно і швидко.
Близько половини року голова була зайнята в основному думками про візове оформлення.
Для цього треба було успішно пройти випробувальний термін, зібрати і подати власні документи, далі повторити все для жінки і сина.
Не обійшлося без невеликих ускладнень - мені з першого разу не захотіли давати польську голубу карту (дали після додаткових документів), і ще довелося проходити співбесіду на рахунок справжності мого трирічного шлюбу при дворічній дитині.
А після того, як дали карти побиту всім - просто розслабилися.
За цей рік я побував в двох нових країнах - Німеччині (Берлін) і Угорщині (Будапешт), і в купі польських міст.
Поїздки часто були короткотривалі і одинаком - на день, просто роззирнутися, "розвідати" чи варто їхати сім'єю, і чи став би я жити в цьому місці.
Це були приємні "пригодницькі" поїздки, на які я однозначно не зважився би, якщо б не переїхав в шенгенську зону.
Одна тільки підготовка із отриманням візи може вбити все бажання.
Ще були сімейні поїздки в Закопане, Гданьск- Сопот-Гдиню і Лебу - всі в Польщі.
Мене певний час турбувало питання правильності вибору Кракова як місця роботи і проживання.
Коли починав співбесіди, ставив Вроцлав попереду Кракова у виборі, а Варшаву відкидав. Також, я ледь не переїхав до Лодзі.
В кінці кінців, доля направила мене найлегшою дорогою через краківське відділення Люксофта.
Побувавши у Вроцлаві і Варшаві, долі я подякував. Вроцлав здався бруднуватим (все місто не побачив, але побував на його темному населеному бомжами автовокзалі і в центрі), а Варшава як і очікувалося - завеликою. Доречі, і величина Берліна (два метро! - надземне і підземне!) теж вагома причина невеликого мого бажання розглядати перспективу туди переїзду (а ще ж є німецька мова).
Ще примарно майоріла перспектива переїзду до Гданська, і тепер, після двох поїздок на польське балтійське узбережжя, я би поставив його попереду Кракова.
Краків доволі зручне і розвинуте місто європейського типу - із доволі пунктуальним громадським транспортом (автобуси і трамваї), а також сполученням поза містом (міжміські автобуси, оновлений цього року термінал аеропорта і електричка до нього, поїзди). Якщо кудись напряму не добратися - можна переміститися у Катовіце\Вроцлав\Варшаву, і далі вже їхати\летіти. Так, Краків у цьому відношенні трохи відстає від названих міст.
Але його повітря дійсно стає для мене проблемою - хоча знаменитий краківський смог я бачив тільки за межами міста, а у Львові дихалося трохи важче.
Можливо, це через те, що радіо і новини про якість цього повітря часто згадують.
І хоча влада міста і воєводства намагається вирішити проблему якості повітря, я не впевнений, що хотів би осісти в Кракові на зовсім, із купівлею нерухомості.
В Україні був лише раз майже одразу після переїзда, в грудні 2014-ого. Це була поїздка поїздом через Польщу до Перемишля, таксі до пішого переходу на кордоні, нічне таксі до Львова, далі "хюндай" до Києва, потім наступної ж ночі повернення приблизно по тому ж маршруті.
Крім зустрічі із київськими друзями, весело згадати зустрітого на кордоні німця, якому я допоміг добратися до Києва.
Сумно признатися, але правда - в Польщу повернувся з полегшенням.
Пам'ятаю, як ще перед від'їздом на роботу, давав собі рік, а потім збирався сісти і добре подумати чи комфортно в Польщі нам (не тільки мені, а і сім'ї) жити і будувати плани на майбутнє.
Питання вирішилося само собою менше ніж за півроку - однозначно переїзд був вартий.
Так, ми програли в грошах - через вищі податки (навіть оптимізовані за допогою працедавця забирають 25%) і вищі ціни відносно тих, що були перед від'їздом.
Але в рівні життя, до якого я також додаю емоційний стан, зручність і комфорт життя (квартира, в якій живемо хоч і менша і в два рази дорожча львівської, але комфортніша і більш обладнана), а також основу перерахованого - оточуюче суспільство спокійних в цілому людей, то я виграв.
Не знаю, що там буде у віддаленому майбутньому - тривожить перемога PiS - нової польської правлячої партії майже по всім рівням (президент, обидві палати парламенту - Сейм і Сенат, ходять слухи про адміністративну реформу - щоб і місцеві вибори влаштувати, влаштувати повне перезавантаження), яка скоріше право-центристська, а то й просто правого ухилу.
Раптом почнуть реалізовувати гасло "Польща для поляків"?
Єдина надія на їх жадібність до європейських грантів на розвиток.
Ну, і на те, що зусиль і часу їм, щоб виконати передвиборчі обіцянки - буде потрібно багато...
No comments:
Post a Comment