Перша прочитана польською мовою книжка

Зрозуміло, що це книжка Анджея Сапковського із відомої серії про відьмака.
Так получилося, що це друга книга - "Miecz przeznaczenia".
Не особливо допомогли ні те, що читав російський переклад - два рази повністю всю серію, ні словники в інтернеті - які, на жаль, для польскої не завжди допоміжні в плані кількості відомих  їм слів.
Завдяки тому, що читав повільно і уважно, помітив наступні речі:

1. Сапковський той ще троляка - походя пройшовся танком по сюжетам казок - "Снігова королева", "Гуси-лебеді" і "Русалочка". Більш того, дісталося і краківській легенді про дракона. Просто я ту легенду взнав доволі нещодавно. А під час читання однієї з новел стрілила думка... Момент із напиханням отруєним вмістом шкіри корови, щоб згодувати потворі дійсно доволі натягнутий. Згадую собі, що сам Сапковський з Лодзя...
2. Польська мова книги доволі вульгарна. Рицарі, чародійки і дварфи (краснолюди, якщо дослівно) і в принципі всі герої особливо не переймаються добором слів. Гімно називають гімном, про нього ж часто згадують в лайці. Російський переклад якийсь зм'якшений у цьому відношенні.
3. Другорядний герой - бард, який доволі часто трапляється на сторінках книг саги, має ім'я Jaskier, яке важко співвіднести із Лютик в російському перекладі. Я взагалі тривалий час не розумів що це за герой такий, якого я не пам'ятаю...

Сходив на польський фільм в кінотеатр

Проживання у великому місті - у моєму випадку це Краків - дозволяє вибирати серед культурних продуктів.
Так, сам фільм - Król zycia - можна зараз побачити у багатьох містах Польщі, його прокат почали нещодавно декілька мереж. Бачив його в репертуарі і multikino.pl, i cinemacity.pl
Але рівень моєї польської мови ще поки не дуже добрий. Тому англійські субтитри часто допомагали мені зрозуміти, що ж взагалі відбувається на екрані.
Зрозуміло, дивився я так фільм не у звичайній мережі, а в невеличкому кінотеатрі в самому центрі Кракова - "Кіно под Баранамі". Відповідно, і ціна була трішки вища, здається. Я так зрозумів, то такий собі культурний центр і для іноземців теж.
Цікаво, що сам кінотеатр знаходиться аж на третьому поверсі будівлі. Доречі, по-польськи це друге п'єтро, оскільки наш перший поверх поляки називають партер. А "под баранамі", бо так колись в середньовіччі визначали адреси - не через вулицю і номер, а через назву дому, яка має графічну відповідність на фасаді. Ще бачив десь "дім під розою".
Сам фільм новий, нещодавно вийшов на екрани тільки.
Гра акторів і те, як було все знято - сучасно і якісно - мені сподобалися.
Опис фільму доволі плутаний - але це напевно завдяки сюжету, який не має класичної розв'язки, як на мене.
За жанром це була суміш драми і комедії. Головний герой переживає кардинальну зміну свого життя - потрапляє в аварію і лежить два місяці в комі, втрачає роботу і міняє відношення до життя, але глядачам показують все у веселому, комедійному ключі.
Події на екрані викликали у мене цікаві думки, і часто герої говорили прямо про що йдеться.
Але головну думку про життя в радість автор закінчити крапкою не зміг, як на мене.
Загалом, якісний фільм, потраченого часу не шкода, і є бажання продовжити знайомство із сучасним польським кінематографом.

Перший день осені

Для багатьох виявиться несподіваним, що більшість поляків ділить пори року за астрономічним принципом, а не календарним.
Для мене, як напевно для всіх українців, осінь завжди починалася 1 вересня, зима - 1 грудня, весна - 1 березня, а літо - 1 червня.
Астрономічний принцип розділяє пори року між рівноденнями і сонцестояннями - коли дні найдовші або найкоротші.
Тобто, весна для північної півкулі починається 21 березня, літо - 22 червня, осінь - 23 вересня, а зима - 22 грудня.

Таким чином, сьогодні - перший день осені!